четвер, 30 травня 2013 р.

Назар Гончар

---
ЧОЛОВІК-ХРИСТЕЛЮБЕЦЬ

моя долоня – мандрівниця
по моїй сплячій красуні-жінці
душевно так порозкошує

моє перо подорожує
по білій-білій гладкій сторінці
шукає шифру таємниці

мої вуста – води  ’д’ криниці
цілющої-і – і  в поведінці
мої слова почуй невсує

моїм благословенним х[уєм]
що був сховався до піхви жінці
мов жрець складу я жертву жриці

мов жеребець тій жеребиці
кидаю жереб – і наздогінці
лунає долі алилуя

не весь умру – весь не умру я:
гончаренятко та й навколінці
складе череп’я черепиці
---
СИЛА-БО ТО – НІКА

жінку
з кобіт
чоловік
мужчинка
пальчиком
рима дверима
дверима рима
пальчиком
паличкою
---

І їй


right
ritewright
write right
or try-try
my mind

їй-право
право
насправді

дійсна спромога
їй-богу – бог

є
єдино-спра-ведливо-спро-можливе

їй-бо-живо-прав-диво

нікого так я не люблю
як мого бога в животі

і

найальтруїстичніші пожертви
души прекрасные порывы
мають особисті мотиви
найегоцентричніші спонуки

особі до вподоби
to be
собі до вподоби
(що кому до того –
от – the question)

і “люблю тебе”
любить означати
“люби мене”
і “люби мене”
полюбляє мати значення
homo homini
suum cuique
в т.ч. і
су-ум –

never mind
your
“I”
?
---



---
Символізми,
і містифікації,
і фантазії,
та інше і т.д. –
це чуже мені:
за правду я,
хоч гірка, хоч кисла, хоч солона…
хоч яка, а все одно як шило,
що його не заховаєш у мішку.
Вчора я в гноївку впав –
ледве виліз,
а відмитися не можу:
не допомагають аромати,
ті, що ллю на себе,
й ті, що п’ю.
І хронічний нежить
теж не помагає…
мого смороду
вам, може, і не чути,
але я не криюсь,
я не криюсь, ні.

---


Немає коментарів:

Дописати коментар